5 помилкових стереотипів про орендарів
Ринок оренди нерухомості багато в чому будується на очікуваннях і припущеннях власників. Частина цих очікувань з часом перетворюється на стійкі стереотипи, які сприймаються як негласні правила відбору орендарів. І хоч вміння відмовити, якщо щось викликає дискомфорт дуже важливо, але на практиці подібні установки рідко виправдовуються і часто призводять до зворотного результату – звуження кола потенційних клієнтів і збільшення термінів простою житла.
Гендер – критерій надійності орендаря
Обмеження за статтю залишається одним з найпоширеніших фільтрів при здачі житла. Часто можна зустріти переконання, що жінки більш акуратні і дбайливо ставляться до майна, а чоловіки – технічно підковані і здатні самостійно вирішувати побутові проблеми. Ці уявлення міцно вкоренилися, але не мають реального підґрунтя. Чому такий підхід не працює:
-
акуратність і відповідальність не залежать від статі, а побутові навички сьогодні не є гендерно обумовленими;
-
рівень доходу і ставлення до платежів за оренду залежать не від статевої приналежності, а від індивідуальних якостей;
-
сучасний ринок послуг дозволяє вирішити будь-які питання – клінінг, приготування їжі, технічні завдання.
Використання гендерного фільтра автоматично виключає значну частину потенційних мешканців – і абсолютно даремно. А власник втрачає час і фінансову вигоду.
Молода сім'я – «гарантія спокою»
Багато орендодавців розглядають молоді сім'ї як ідеальних мешканців, очікуючи від них стабільності та передбачуваного способу життя. Вважається, що сімейний статус автоматично виключає шум, конфлікти та недбале ставлення до квартири. Однак реальність значно складніша:
-
сім'ї відрізняються за способом життя і звичками;
-
наявність дитини може збільшувати рівень побутового шуму, що призведе до скарг від сусідів;
-
вік і статус не гарантують дбайливого ставлення до майна.
Важливо пам'ятати: відповідальність не формується сімейним станом. Потрібно оцінювати конкретних людей, їх поведінку і взаємодію з ними, не спираючись на формальні ознаки. І навіть незважаючи на наявність тварин і дітей, орендарі можуть роками жити без будь-яких проблем і необхідності втручання власника житла.
Статус ВПО – фактор відмови
В умовах війни і масових переміщень всередині країни статус внутрішньо переміщеної особи став одним з тих ярликів, які викликають у власників житла негативні враження, що безпосередньо впливає на рішення орендодавців. При цьому фонд муніципального житла все ще не покриває потреби тих, хто його потребує, а багато власників побоюються здавати житло ВПО, пов'язуючи цей статус з фінансовими ризиками, тимчасовим характером проживання або можливими складнощами з виїздом. Однак насправді такі побоювання частіше ґрунтуються на емоціях і узагальненнях, а не на фактах. Чому відмова тільки через статус є нераціональною:
-
більшість ВПО мають офіційний дохід, роботу або державну підтримку;
-
багатьом сім'ям, які вимушено переїхали, нікуди повертатися, тому вони розраховують на тривале проживання;
-
відповідальність і акуратність не залежать від життєвих обставин.
Практика показує, що серед ВПО чимало орендарів, зацікавлених у стабільному та довгостроковому проживанні. І тільки оцінка конкретної людини або сім'ї залишається єдиним ефективним підходом для власника, який хоче мінімізувати ризики та уникнути простою житла.
Вік орендаря
Молоді орендарі нерідко стикаються з сумнівами з боку власників, навіть при наявності офіційного доходу і повного пакету документів. Спроби залучити батьків до переговорів найчастіше свідчать про дефіцит довіри, що вже на початку ускладнює відносини.
Але договірні відносини повинні будуватися на умовах і зобов'язаннях, а не на суб'єктивних вікових очікуваннях. Тим більше, що багато молодих фахівців мають стабільний дохід, незважаючи на юний вік.
Орієнтація та особисте життя орендарів
Втручання в приватне життя залишається однією з найбільш суперечливих тем: запити, що стосуються орієнтації або особистих відносин, не мають ніякого відношення до стану житла або виконання договірних зобов'язань. Що дійсно має значення:
-
дотримання умов договору;
-
своєчасна оплата;
-
дбайливе ставлення до майна.
І головне – готовність до діалогу та вирішення питань. Всі інші аспекти, як і сексуальні вподобання, відносяться до особистої сфери і не повинні ставати предметом оцінки при виборі орендаря.
Якщо ж виникають сумніви при відборі кандидатів, варто довірити це завдання професіоналам SoftLoft, які проведуть і переговори, і ретельну перевірку, щоб обидві сторони – і власник, і орендар, були задоволені угодою.
Оновлено 06.01.2025
