Низька чи високоповерхова забудова: що обрати для відновлення України?
Зміст:
- Особливості низькоповерхової забудови
- Особливості високоповерхової забудови
- Що обрати для відбудови Харкова та України?
Суперечки про висотність забудови — це вже невіддільна частина життя сучасних міст. Суспільство знаходить багато вагомих причин контролювати висотність будинків і іноді вимагає не перевищувати всього 4-5 поверхів, якщо йдеться про центр міста з кількасотрічною історією. На противагу цьому є теж безліч аргументів “за” те, щоб робити житлові будинки та бізнес-центри вищими, збільшуючи таким чином кількість корисної площі. Та хто з цих двох сторін правий? Які переваги та недоліки мають обидва підходи? Та якої стратегії нам варто буде притримуватися при відбудові Харкова та інших міст України, які постраждали через війну?
Особливості низькоповерхової забудови
Мабуть, найбільше міст “невисокого зросту” можна знайти в Європі. Там особливо багато міст з вражаючою історією, яка сягає в минуле подекуди на тисячоліття, а тому сучасні архітектори ставляться до них з великою обережністю та повагою. Вони прагнуть створювати проєкти, які не затьмарили б історичну архітектуру міста та не конкурували б з нею. Зауважимо, що так було не завжди: у середні віки митці не соромились та навпаки хотіли перевершити своїх попередників, зводячи більш помпезні будівлі поруч з уже наявними або навіть перебудовуючи проєкти минулих століть на новий лад.
Тож перший аргумент, який висувають сьогоднішні прихильники низькоповерхової забудови, — не порушувати історичну панораму міста, не додавати туди нових домінантних високих будівель та не “сперечатися” таким чином з історичними пам’ятками.
Друга причина будувати невисокі житлові будинки — посприяти створенню ком’юніті мешканців, більш затишної та домашньої атмосфери, безпечного та довірливого середовища. Що менше людей живе в будинку, то краще вони одне одного знають та мають більш тісні соціальні зв’язки.
Ще одна перевага — простіші норми будівництва, а отже менше простору для їх порушень. Наприклад, що нижча будівля, то простіше врахувати норми інсоляції — розрахувати житлові простори й вікна в них таким чином, щоб вони отримували достатньо світла протягом доби. Також це стосується сходів, ліфтів тощо: чим менше поверхів, тим складніше зробити щось неправильно.
Турбота про довкілля — ще одна причина будувати нижче. Нещодавнє дослідження 2021 року показало, що високі міські середовища значно збільшують викиди парникових газів протягом свого життєвого циклу — на 154%. Збільшення щільності міст без збільшення їх висоти відповідно зменшує шкоду для навколишнього середовища. Хоча це й збільшує щільність населення, щільніше міське середовище не так значно збільшує викиди CO2.
Читайте за темою: Офісна нерухомість в Україні та Європі: тенденції та зміни цін
Особливості високоповерхової забудови
За зведення високоповерхових будівель зазвичай виступають девелопери та люди, що полюбляють красиві краєвиди з панорамою міста. Для перших це можливість отримати максимальний прибуток через велику кількість квартир або офісів.
Та насправді в цьому є й інші причини. Нерідко житлові будинки зводять на обмежених за площею вільних ділянках землі в умовах щільної забудови. В такій ситуації може бути фізично неможливо будувати житло вшир, тому девелопери додають поверхи, аби забезпечити житлом якомога більше людей, зробити свій проєкт рентабельним та, що не менш важливо, доступним для покупців по вартості. Адже що менше квартир в будівлі, то вищою буде їх собівартість.
Багатоповерхівки також можуть бути екологічними та спричиняти мінімум викидів СО2, вся суть полягає в технологіях будівництва. Оскільки щороку вони вдосконалюються та поширюються, створювати такі будівлі стає простіше. Гарним прикладом є австрійський проєкт з трьох веж Triiiple Housing, який забезпечує себе автономно з мінімальною шкодою для довкілля. Торік комплекс визнали найкращим хмарочосом у світі.
Видові високі поверхи — привід любити своє житло більше й отримувати від нього більше задоволення. Люди готові навіть більше платити за квартири на високих поверхах, адже зазвичай вартість квадратного метра збільшується на 30-40 доларів щокілька поверхів, і покупці їх радо беруть. Звісно, зараз, під час відключень світла, це може бути і недоліком, але пам’ятаймо, що війна та блекаути — не назавжди.
Якщо забудовник не вимушений шукати особливо велику площу для будівництва, аби розмістити там кілька невисоких будинків, він може обрати меншу ділянку, яка проте буде ближчою до зупинок громадського транспорту та інших важливих елементів інфраструктури, і звести там багатоповерхову будівлю. Великих вільних площ в сучасних містах небагато, і логічно, що їх більшає по мірі віддалення від центру і зупинок транспорту, але це значно менш зручно для майбутніх жителів.
Що обрати для відбудови Харкова та України?
Не обов’язково обирати лише один-єдиний варіант з двох, адже знайти компроміс у висотності забудови цілком реально.
Наприклад, дійти компромісу вдасться, якщо забудовники не будуть нашпиговувати історичний центр високими будівлями, натомість матимуть змогу зводити їх у спеціально відведених районах. Так зробили в Парижі, виділивши під хмарочоси окрему частину міста поза центром — район Ла-Дефанс. Хоча Тріумфальна арка має дещо незвичний вигляд на фоні скупчення скляних сучасних будівель.
Також варто враховувати, що різні міста, і навіть різні частини одних міст, відновлювати слід по-різному. В Харкові буде суттєва різниця між оновленням зруйнованих будинків в різних районах, що відрізняються за своїм віком, наявністю історичних пам’яток і типом забудови загалом: порівняти лише Москалівку та Салтівку. Якщо архітектори можуть захотіти зберегти дво-триповерхові будинки минулого століття з цікавою історією, то до мікрорайонів, засіяних панельними будинками в 70-х роках, може бути дещо інший підхід.
Ще одним аспектом, що дозволить досягти компромісу, можуть стати екологічні технології будівництва та дотримання всіх інших будівельних норм: аби нові високі споруди не перекривали доступ сонячного світла для сусідніх будівель, не виходили за червону лінію (лінія на плані міста, що розділяє вулицю та забудову, за яку не мають виступати будівлі), були міцними та надійними. Та загалом дотримання норм стосується будинків будь-якої висотності.
А для того, щоб сприяти формуванню спільнот та довірливого сусідства, девелопери мають дбати не тільки про зведення дому, а й про благоустрій навколо. Передбачати спільні просторі для дозвілля, облаштовувати інфраструктуру, займатись озелененням та іншими речами, які робитимуть приємним перебування не тільки в приміщенні, а й поза ним. Така практика вже доволі розповсюджена в Україні.
Читайте за темою: Впасти не можна відновитись: яким був 2022 рік для сфери нерухомості
Якщо ви також, як і ми, вірите в швидку відбудову України, хочете жити та працювати тут, слідкуйте за новинами нерухомості у блозі SoftLoft. Ми розповідаємо, як змінюється ринок під час війни, як поводяться продавці та покупці й що відбувається з цінами на житло. А з будь-яких питань звертайтесь за консультацією до наших експертів.
